Напередодні Дня пам’яті жертв політичних репресій 17 травня студенти 1 курсу Юридичного факультету ТНЕУ в рамках роботи наукового гуртка «Актуальні проблеми історії держави і права» під керівництвом доцента кафедри теорії та історії держави і права ТНЕУ Андрія Васильовича Грубінка відвідали Тернопільський історико-меморіальний музей політичних в’язнів. Відвідини музею студентами факультету стали хорошою традицією, що, втім, не применшує новаторського значення кожної зустрічі з його співробітниками та ознайомлення з експонатами, які постійно оновлюються і поповнюються. Так і цього разу змістовну екскурсію провів незмінний старший науковий співробітник музею, його засновник п. Ігор Олещук. Серед оновленої експозиції особливий інтерес викликала меморіальна кімната шістедисятників, кімната пам’яті патріарха УГКЦ Йосипа Сліпого і звичайно ж тематична кімната-меморіал лідера ОУН Степана Бандери, найціннішим експонатом якої є його посмертна маска, передана у фонди музею з Лондона.

Історичний екскурс в складні періоди історії України ХХ ст., пов’язані з національно-визвольними змаганнями, безумовно сприятиме утвердженню в сучасної студентської молоді усвідомленого почуття патріотизму, поваги і шани до минулих поколінь, які виборювали не лише майбутню державність України, але й право називатися українцями, чинили військову звитягу в надскладних умовах тотального ворожого середовища часів революційних подій 1917 – 1920 рр. та Другої світової війни, що надзвичайно актуально в умовах сучасного складного етапу державотворення нашої держави.

Коротко про музей

Створено музей за ініціативи місцевого археолога та краєзнавця Ігора Ґерети і розташовано його у підвальному приміщенні колишнього ізолятора НКВС-КДБ Тернополя, який існував тут у 1940-80-х роках. На той час у цьому підвалі було 17 камер ізолятора, а на верхніх поверхах будівлі на вулиці Коперника проводилися слідчі допити із застосуванням вкрай жорстоких тортур. У стінах музею і досі віє плачем та болем закатованих.

Станом на сьогодні виставкові зали музею розміщені у 28-ми камерах колишнього слідчого ізолятора радянської спецслужби. Експозиція відтворює режим утримання політичних в’язнів, методи допитів, перебування ув’язнених у таборах. Камери, «карцери», двері, замки, «очки» нагадують про жорстокі знущання каральної системи над патріотами України, створюють відповідну ауру і справляють психологічний вплив на відвідувачів.

Серед експонатів – карта СРСР із зазначенням місць розташування спеціальних таборів, копія посмертної маски Степана Бандери, автентичний бронежилет Ярослава Стецька, стенди життєписів керівників збройного підпілля: Дмитра Клячківського, Омеляна Польового, Василя Сидора, Романа Шухевича та інших, речі політв’язнів, фотографії та біографії провідників ОУН і УПА, малюнки підпільного художника Ніла Хасевича, копії присяги українського повстанця, листівки 1940-1950, світлини з унікального фотоархіву УПА, знайденого 1999 в Івано-Франківській області, матеріали про репресії 1939-1941 у Західній Україні. Не можна спокійно сприймати музейні матеріали експозиції “Голгофа українського народу”, які розповідають про голодомори в Україні, політичні репресії 1920-1950-их років, а також про розстріли в урочищі Сандормох, де 1937 року більшовики стратили цвіт талановитої української інтелігенції, серед них і наших земляків: славнозвісного режисера Леся Курбаса, великого вченого Степана Рудницького та інших..

Предметом особливої гордості музею є розріз в натуральну величину великої криївки та колекція макетів повстанських криївок з інтер’єром, в тому числі і макет криївки Р. Шухевича в с. Августівка Козівського району Тернопільщини. Усі дев’ять макетів зробив і подарував музеєві тернополянин Іларіон Пилипець. Окремий відділ музею присвячений репресованим священникам греко-католицької церкви зі стендом, який розповідає про шлях Й. Сліпого.